Для європейської свідомості в культурі Японії багато дивного, а то й зовсім незбагненного. У жодній іншій країні традиції, технології та умови життя не перепліталися так химерно. До того ж японська культура - одна з найконсервативніших, закритих і незрозумілих для іноземців... Але ми, тим не менш, спробуємо пролити світло на один з найважливіших аспектів в житті кожного японця - страхування життя.
Страховий ринок Японії є другим за величиною національним ринком в світі (після США), на який припадає трохи більше третини загальносвітових страхових премій.
Найбільш розвинене в Японії саме страхування життя. Причина цього полягає у відсутності в Японії протягом довгого часу системи соціального страхування та забезпечення, тому в культурі японців закладено розуміння:
"Про свою забезпечену старість треба дбати власноруч та заздалегідь"
Так рівень витрат на особисте страхування на душу населення становить біля $3900, (для порівняння - в США і Канаді цей показник не перевищує $2470, а в Західній Європі - $1640).
Діяльність страхових компаній орієнтована в основному на внутрішню економіку. Можна сказати, що це - досить структурований, технологічний і концентрований ринок з найширшим вибором страхових продуктів, але пріоритетними залишаються страхування життя, медичне страхування, автомобільне і майнове страхування.
Найчастіше японці використовують накопичувальне страхування життя щоб заощадити кошти для таких цілей:
- Витрати на медицину та хірургію - 59,6%
- Дожиття - 51,7%
- Ритуальне страхування - 13,7%
- Витрати після нещасного випадку - 8,8%
- Витрати на навчання та одруження дітей - 8,6%
- Витрати на життя після виходу на пенсію - 8,6%
- Накопичення капіталу - 6,7%
- Витрати на довгостроковий догляд - 3,1%
На цьому графіку можна прослідкувати, як змінювалась кількість полісів страхування життя з 2013 по 2017 роки.
Трішки історії
Страховий ринок Японії почав формуватися в кінці 19 століття. До 70-их років цього століття діяльність страхових компаній була орієнтована в основному на внутрішню економіку, а на міжнародній арені зводилася головним чином до сприяння просуванню продукції японських компаній на світовому ринку.
З 1 квітня 1996 року в Японії вступив в силу новий страховий закон. Багато фахівців сходяться на думці, що його прийняття можна вважати першою кардинальної зміною за 56 років. Розробниками закону були прийняті до уваги три основні концепції: зручність для страхувальника, внесок в національну економіку і гармонізація з міжнародним ринком. Також новий страховий закон надавав можливість розвитку програмам захисту споживача та забезпечення безпеки страховика.
Навіть при досить низькому в 50-ті роки рівню життя японці були добре знайомі зі страхуванням, яке купувалося тоді в основному в розстрочку - 2/3 всього обсягу надходження премій припадали на щомісячні внески. Інша особливість полягала в тому, що приватне страхування зазнавало сильної конкуренції з боку муніципальних органів, професійних спілок та різних об'єднань, які поширювали свої власні страхові продукти. Сильною була конкуренція і з боку держави: через систему поштових відділень воно пропонувало населенню доступні і дешеві поліси страхування життя ощадного типу.
Укоріненню в суспільстві традицій страхування сприяли схильність японців до заощаджень, зручною формою яких є страхування, їх передбачливість і звичка планувати майбутнє.
До початку 90-х років 90% всіх японських сімей мали довгострокові поліси накопичувального страхування життя, на які припадала чверть всіх їхніх заощаджень. Вельми високого рівня досягло страхування ризиків професійних захворювань і виробничих травм. Держава також брала участь в страхуванні від стихійних лих - тайфунів, землетрусів, цунамі та інших явищ, які рідко обходять Японію стороною.
Як живуть японці на пенсії?
Японія є країною з найбільшою в світі часткою пенсіонерів: люди старшого віку становлять п'яту частину всього населення цієї острівної держави. У той же час продумана пенсійна система і реінвестування відрахувань дозволяє японцям отримувати солідні виплати на старості років.
Розмір пенсії в Японії залежить від того, коли людина вирішить вийти на заслужений відпочинок:
- при виході на пенсію в 60 років розмір пенсійної виплати буде зменшено на 30%;
- при виході в 63 роки втрата складе 12%;
- при виході в 65 років пенсіонер отримає всі належні йому кошти;
- якщо він продовжить працювати і вийде на пенсію в 70 років, розмір її збільшиться на 42%.
Таким чином держава спонукає своє населення продовжувати працювати. Це можливо за рахунок високої тривалості життя японців: середній показник у чоловіків - 80,9 років, у жінок - 87,1 років. Як відомо, тут мешкає понад 20% всіх довгожителів на планеті.
Крім того, така система враховує особливості поведінки японців - це працьовитий народ - їм важливо усвідомлювати свою затребуваність і причетність до спільної справи. Згідно із законом, кожен трудовий договір укладається з людиною на довічно, і працівник може займати посаду, поки його здоров'я дозволяє йому виконувати свої обов'язки.
В Японії діє 2-рівнева система пенсійних накопичень і виплат:
- Базова (соціальна) На неї мають право всі японці, які досягли 65-річного віку. На 50% фінансується державою, ще на 50% - за рахунок фонду накопичень. Складає близько 73% від грошових надходжень середнього пенсіонера в країні. Мінімальний загальний робочий стаж особи повинен становити не менше 25 років.
Середній розмір такої пенсії - $700 - Додаткова (професійна) Повністю залежить від доходу, який отримувала людина. Відрахування робить роботодавець, їх розмір - 18,3-40% від розміру заробітної плати. Отримати її можна з 65 років.
Середній розмір такої пенсії - $700-$800
Таким чином загальна сума пенсійних виплат на місяць складає близько $1500. Ця сума може здаватися дуже великою, проте слід враховувати і рівень життя в Японії. А жити тут дорого - середня зарплата в країні становить $3500. Відповідно, люди похилого віку в країні витрачають близько половини своїх виплат на медичне, страхове та інше обслуговування.
Японська пенсійна система дозволяє її громадянам вибрати свій актив і методи збільшення його капіталізації. Самому дозволяється вибрати страхову компанію або банк, скористатися його індивідуальними пропозиціями для збільшення своїх виплат в подальшому. Кожен житель активно бере участь в побудові свого забезпеченого майбутнього на старості років. Навіть при виборі індивідуального активу свого фонду він продовжує брати участь у державній корпоративній програмі.
Цікаво, що домогосподарки мають право отримувати пенсію, не сплачуючи при цьому пенсійні внески. Адже таким чином вони підтримують своїх чоловіків: рівень витрат сім'ї як осередку суспільства знижується, вивільняючи ресурси на задоволення потреб і сприяючи зростанню добробуту. Кожній домогосподарці покладається стандартна пенсія (близько $600), а після смерті свого чоловіка вона має право отримувати частину його додаткової/професійної пенсії.
Уряд Японії розробив спеціальну програму, що покликана вирішувати проблеми старіючого населення. У 2000 році було введено страхування по старості (пам'ятаєте німецький досвід, де така страховка є обов'язковою?). Страховка покриває вартість усіх державних послуг, що надаються людям похилого віку. У будь-який момент вони можуть звернутися до соціальних служб та отримати необхідну допомогу.
Благополучна старість, можливість відпочивати, займатися фізичною активністю, подорожувати у японців з'являється також і за рахунок власних заощаджень. Більшість громадян, поки працюють, відкладають до 30% свого місячного доходу «на щасливу старість». Саме така ощадливість допомагає їм відчувати себе спокійно у фінансовому плані після виходу на пенсію.
Перестрахування
Японський ринок перестрахування відіграє важливу роль для Японії, яка відноситься до країн з підвищеною вірогідністю настання страхового випадку. Це стосується в першу чергу ризиків катастрофічних лих, так як Японія - це місце, де тайфуни трапляються щорічно з серпня по листопад. Крім того, вона розташована в сейсмічно небезпечному регіоні, що піддає її жителів постійним випробуванням.
Найбільша і єдина Японська перестрахувальна компанія загального профілю "The Toa Fire & Marine Reinsurance Company, Ltd." була створена в 1940 році. До цього часу перестрахувальне покриття японські компанії отримували в Lloyd's of London і в інших європейських перестрахувальних компаніях. Однак з плином часу виникли важкі політичні обставини, що перешкоджали отриманню перестрахувальних покриттів в цих компаніях. Тоді усі японські страхові компанії (в той час їх налічувалося 42) вирішили створити власну перестрахувальну компанію.
У наступному 1941 році Японія почала війну. У період війни і відразу ж після неї компанія подолала безліч труднощів. Коли ж економіка країни почала відновлюватися, "Toa Re" почала відновний процес паралельно з нею. Що стосується унікальності компанії, то можна сказати, що це єдина в Японії ліцензована перестрахувальна компанія загального профілю. При цьому 60% акцій компанії належать японським страховим компаніям і 40% - японським банкам. Що ж до перестрахувальних компаній з Європи і Америки, то вони займаються перестрахуванням з прямими страховиками з Японії, не маючи при цьому японської ліцензії. Багато з них мають свої представництва в Токіо.
Взаємне страхування
Діяльність товариств взаємного страхування життя в Японії є одним з найбільш яскравих прикладів успішної реалізації взаємного страхування, що ріднить цю країну з Малайзією і популярним там такафул-страхуванням, про який ми розповідали раніше.
Найперше товариство взаємного страхування життя з'явилося в Японії в 1902 році. Однак унікальне становище товариств взаємного страхування сформувалося в Японії після закінчення Другої Світової Війни. Починаючи з 1947 р., протягом короткого періоду післявоєнних реформ, була сформована жорстка система регулювання страхового ринку, при якій і тарифна політика страхових компаній і умови страхових послуг, що продаються ними, встановлювалися державою через систему агентств. У той час вхід на національний ринок страхових послуг для іноземних інвесторів був закритий (політика протекціонізму тривала аж до 1996 року). У такій ситуації великі японські фінансово-промислові групи розмістили значні інвестиції в страховому бізнесі.
В даний час компанія-правонаступник того першого японського суспільства взаємного страхування - Dai-Ichi Mutual Life Insurance Company - є другим пo сумі зібраних премій зі страхування життя страховиком Японії і займає 7-е місце в світі за цим же показником. Перше місце в Японії (і 5-е місце в світі) за сумою зібраної страхової премії займає ще одне японське ОВС Nippon Life Insurance Company.
У сукупності на ці дві компанії тільки в Японії на початок 2005 року припадало близько 30% національного ринку страхових послуг. В їх активі - понад 19 млн. укладених договорів страхування. Тобто приблизно кожен шостий житель Японії був застрахований в одній з цих двох компаній.
Що чекає на страховий ринок Японії в майбутньому?
Нинішній стан японського страхового сектора - багато в чому результат плідної діяльності системи регулювання та нагляду. До її кардинального перегляду приступили більше двадцяти років тому. З початку 90-х років в Японії, зокрема, стали прагнути до такого стану, коли різні сегменти індустрії фінансових послуг, включаючи страхування, отримували б право на роботу в суміжних галузях - в режимі взаємного доступу.
Найважливішим кроком, спрямованим на стимулювання конкуренції та ділової активності в страховому секторі, стало зняття перепон між страхуванням життя та іншими видами страхування. Не відмовляючись від спеціалізації, СК можуть створювати дочірні фірми для проведення операцій в суміжній області, включаючи так званий третій сектор. За японською класифікацією - це страхування від раку, медичних витрат і витрат на медичний догляд.
На думку експертів, основні середньострокові перспективи розвитку японського страхового ринку наступні:
- збільшення поляризації/концентрації ринку як в секторі life страхування, так і в ризиковому секторі;
- збільшення присутності іноземних страховиків, перш за все в секторі страхування життя, як відповідь на потребу в іноземному капіталі і досвіді. Але частка іноземних страховиків залишиться незначною через нестачу каналів поширення страхових продуктів;
- поява нових гравців, нестрахових фінансових компаній та фінансових конгломератів.
В цілому структурні зміни на ринку матимуть подвійний ефект: в той час як збільшення ефективності наявних страхових продуктів і поява нових стимулюють інтерес споживача, посилення конкуренції призведе до зростання страхових тарифів.
І наостанок - трохи гумору у рекламі страхування життя від Nippon Life Insurance Company :)
P.S. Не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram - t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook - facebook.com/taslifeofficial